Якщо хочете доторкнутися до старого Львова — зайдіть у ресторан “Кентавр”. Це не просто місце, де подають страви й вино, а справжній куточок історії, який уже понад півтора століття годує гурманів і шанувальників атмосфери минулого.
Кам’яниця з XVI століття
Будівля, у якій нині розташований ресторан, має глибоке історичне коріння. Вона постала ще 1578 року, коли тут оселився кушнір на ім’я Авершток. Саме його ім’я й дало назву кам’яниці.
Минуло два століття — і вже 1768-го в цьому домі пан Стронський відкрив крамницю. Звичайна міська історія — якби не те, що згодом тут зародилася легенда львівської гастрономії.
Як кам’яниця “Кентавр” стала оселею
На початку XX століття львівський ресторатор Людвіг Штадмюлер продав свій готель із рестораном «Під трьома муринами» (нині це вулиця Краківська, 9) підприємцю Соломону Фрідману.
Разом із готелем Штадмюлер продав і винний підвал з усім його вмістом, отримавши за це додаткові 180 тисяч крон — на ті часи колосальну суму. Угода передбачала, що Людвіг більше не відкриватиме поруч винних закладів.
Формально він слова дотримався. Але справу продовжив його син — Ріхард Штадмюлер, який відкрив винарню саме тут, у кам’яниці Аверштока. Так і почалася її нова, «винна» історія.
Від їдальні до богемної кав’ярні
Коли прийшла радянська влада, у 1940 році тут облаштували їдальню №22 — назва, що звучить зовсім не так романтично, як аромат червоного вина.
У 1950–1960-х роках приміщення знову стало винною крамницею, а 1968-го його перетворили на кав’ярню “На Ринку”. Для Львова тих часів це була справжня подія: кав’ярень у СРСР майже не існувало, тож цей заклад швидко став богемним місцем зустрічей творчої еліти.
“Кентавр”: мистецтво і легенди
Кав’ярня отримала свою особливу чарівність завдяки настінному розпису художника Володимира Патика “Збір винограду” (1970 р.), який зберігся й дотепер.
А в 1973 році до неї «оселився» п’яний кентавр — бронзова скульптура роботи Богдана Романця, встановлена з боку вулиці Краківської. Відтоді саме цей веселий персонаж став неофіційним символом місця.
Як «Кентавр» отримав ім’я
Львів’яни так полюбили кентавра, що почали називати кав’ярню саме його ім’ям, хоча офіційно назва «Кентавр» з’явилася лише у 2007 році, коли тут відкрив свій ресторан знаний львівський ресторатор Вардкес Арзуманян — той самий, що створив «Mons Pius» у вірменському кварталі.
І хоча скульптура двічі постраждала — спершу від падіння риштування, потім від бурульки — її щоразу відновлювали. Кентавр встояв, бо інакше й бути не могло: він — символ витривалості й духу Львова.
Символ не випадковий
Кентавр — напівлюдина, напівкінь, уособлення пристрасті, сили й інстинктів. За міфами, він любив вино і жінок, а отже, ідеально пасує до ресторану, де кожна страва — це емоція, а кожен келих — маленьке свято.
«Кентавр» сьогодні
Тепер ресторан — це поєднання історії, мистецтва й гастрономії, де можна скуштувати відбірні вина, наїдки з характером і вдихнути справжній аромат старого Львова. Тут кожен знайде своє — хтось келих вина, хтось натхнення, а хтось — частинку легенди.
