У трьох українських містах визначили, які об’єкти каналізаційної інфраструктури потребують першочергового оновлення. Європейські експерти оцінили стан очисних споруд у Дрогобичі, Кременчуці та Пустомитах, а тепер готують наступний етап — техніко-економічні дослідження. Вони допоможуть визначити вартість майбутніх робіт та обрати ефективні рішення для реконструкції.
Про результати оцінювання 13 жовтня 2026 року повідомила програма EU4Green Recovery East, яку фінансує Європейський Союз. Дослідження проводила Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку (UNIDO) спільно з українськими комунальними підприємствами та галузевими експертами.
Під час консультацій 10 вересня представники водоканалів підтвердили визначені пріоритети. Серед найгостріших проблем — зношене обладнання, пошкоджені трубопроводи, високі витрати електроенергії та недостатньо ефективна обробка осаду.
Що планують оновити у трьох містах
Кожне підприємство має власні проблеми, тому й запропоновані рішення відрізняються.
У Дрогобичі фахівці рекомендували реконструювати застарілі технологічні споруди, замінити пошкоджений напірний трубопровід та покращити систему обробки осаду.
Окремо планують дослідити можливість відновлення відстійників і аеротенків, де відбуваються ключові етапи очищення стічних вод.
У Кременчуці одним із головних завдань стане підвищення енергоефективності. Експерти запропонували розглянути заміну енергозатратних насосів, удосконалення обробки та повторного використання осаду, а також можливість застосування сонячної енергії.
У Пустомитах перший етап реконструкції очисних споруд уже завершено. Подальше оновлення може включати ремонт трубопроводів та розширення використання сонячної генерації.
Остаточний перелік робіт визначатимуть після додаткового техніко-економічного аналізу.
Чому для модернізації обрали саме ці міста
Вибір Дрогобича, Кременчука та Пустомитів не був випадковим.
У грудні 2025 року в межах програми EU4Green Recovery East завершили базове оцінювання українського сектору очищення стічних вод. Воно показало, що багато підприємств використовують застаріле обладнання, споживають значні обсяги електроенергії та потребують сучасних систем поводження з осадом.
Дрогобич і Кременчук обрали як приклади великих очисних споруд, де є потенціал для підвищення енергоефективності та відновлення ресурсів.
Пустомити представляють підприємства меншого масштабу. Рішення, які досліджуватимуть тут, можуть бути корисними для інших невеликих громад України.
Таким чином, програма має не лише допомогти окремим містам, а й визначити підходи до модернізації очисної інфраструктури різного масштабу.
Проблеми можуть починатися ще до очисних споруд
Під час технічних обстежень експерти звернули увагу на важливу деталь: ефективність очищення залежить не лише від стану самої станції, а й від каналізаційної мережі.
Наприклад, у Дрогобичі концентрація забруднень у стоках виявилася нижчою, ніж можна було очікувати з огляду на обсяг води та кількість населення, яке обслуговує система.
Це може свідчити про потрапляння до каналізації сторонніх вод або інші недоліки мережі. Тому експерти рекомендують враховувати стан трубопроводів під час підготовки майбутніх проєктів.
Важливе значення має й технологічне обладнання, яке забезпечує транспортування та перекривання потоків.
На окремих лініях очисних споруд, де переміщують мул, осад або стоки з твердими включеннями, можуть застосовуватися шиберні засувки. Спеціалізовані моделі такої арматури дозволяють перекривати потоки для обслуговування технологічних ділянок, якщо їхні характеристики відповідають умовам експлуатації.
Водночас конкретний перелік обладнання для реконструкції цих трьох об’єктів наразі не затверджено.
Коли визначать вартість реконструкції
13 жовтня UNIDO оголосила тендер на проведення техніко-економічних досліджень для очисних споруд Дрогобича, Кременчука та Пустомитів.
Кінцевий термін подання пропозицій — 3 листопада 2026 року.
Підрядник, якого оберуть для виконання робіт, має оцінити технічну, економічну та екологічну доцільність запропонованих рішень.
Також передбачено порівняння можливих варіантів модернізації, уточнення попередніх інвестиційних оцінок і підготовку дорожніх карт реалізації проєктів.
Лише після цього громади матимуть детальніше розуміння необхідних витрат, черговості робіт та очікуваних результатів.
Таким чином, модернізація очисних споруд у трьох містах поки перебуває на підготовчому етапі. Але вже визначені напрямки роботи показують, що оновлення має бути комплексним: від ремонту трубопроводів і заміни насосів до впровадження енергоефективних технологій та вдосконалення обробки осаду.
Для громад це можливість не просто відремонтувати зношену інфраструктуру, а й поступово скоротити витрати на її експлуатацію та зменшити вплив стічних вод на довкілля.

