Стоїш біля шафи з книгами і думаєш — що робити з цими російськими виданнями, які років так 10-20 збирав, а тепер вони просто займають місце і викликають неприємні емоції? От після початку повномасштабної війни багато українців зіткнулися з цим питанням. І якщо ти у Львові (Куди здати старі книги у Львові) — от є кілька шляхів, як позбутися цих книг екологічно та з користю.
Знаєте, років так три тому (власне, з 2022-го) у тисячах українських домівок почалася тиха революція. Люди відкривали свої книжкові шафи і раптом розуміли — от ці томи Пушкіна, Достоєвського, радянські енциклопедії, підручники російською — вони тепер викликають зовсім інші почуття. Не ностальгію, а відразу.
І от почалася масова дерусифікація домашніх бібліотек. Хтось палив книги (хоча екологи не раді такому підходу), хтось викидав у смітник, хтось шукав більш цивілізовані способи позбутися непотрібної літератури.
У Львові — от цьому місті, яке завжди було оплотом української ідентичності — питання стало особливо гострим. Бо тут люди більш свідомі, скажімо так, і масово почали очищати свої домівки від російськомовного контенту.
Тож що робити з цими книгами? Куди їх здати, щоб і совість чиста була, і користь якась? Розберемо всі варіанти.
Пункти збору російських книжок у Львові
От перше, що спадає на думку — от є ж якісь спеціальні пункти збору? І так, часто буває, що різні громадські ініціативи організовують такі акції.
Після 2022 року у місті з’являлися тимчасові пункти, де можна було здати російськомовні видання. Багато хто каже, що ці книги потім відправляли на переробку — папір же можна використати повторно, чому ні?
Де шукати інформацію про такі пункти:
Соцмережі львівських активістів та громадських організацій — от там часто з’являються оголошення про акції збору. Фейсбук-групи типу “Львів — оголошення”, “Дерусифікація Львова” (назви умовні, але такі групи існують) — там люди діляться інформацією.
Міська рада та районні адміністрації — іноді вони організовують загальноміські акції. Можна передзвонити у відділ з питань культури чи екології, запитати чи є зараз якісь збори.
Культурні центри та бібліотеки — деякі з них періодично проводять акції обміну книг. Приносиш російські, береш українські. От така собі культурна заміна.
Але ж (а це важливо!) треба розуміти — постійних, стаціонарних пунктів, куди можна прийти будь-коли і здати книги, десь небагато. Це радше періодичні акції.
Благодійні ініціативи, що приймають російськомовні книги
А от тут цікавіше. Деякі благодійні організації приймають російськомовні книги для конкретних цілей.
Для передачі полоненим росіянам
От одна з ініціатив — збирають російськомовну літературу (особливо класику, науково-популярні книги) для передачі російським військовополоненим. Ідея в тому, щоб вони у полоні читали і, можливо, переосмислювали свої дії.
Хоча… от тут думки різняться. Хтось каже — навіщо їм взагалі щось давати? Але деякі вважають, що це гуманний підхід і може мати виховний ефект.
Для українців у тимчасово окупованих територіях
Є ініціативи, які збирають підручники та навчальну літературу (навіть російською) для передачі на деокуповані території, де бракує будь-яких книг після окупації. Певною мірою, краще хоч якісь книги, ніж зовсім нічого.
Для переробки на потреби армії
Деякі організації збирають макулатуру (у тому числі книги) для подальшої переробки, а кошти від здачі паперу йдуть на потреби ЗСУ. От це вже більш популярний варіант — і книги утилізуються, і армії допомога.
Де шукати такі ініціативи? Знову ж таки — соцмережі, волонтерські хаби. У Львові їх чимало — на площі Ринок є інформаційний центр волонтерів, там можуть підказати актуальні ініціативи.
Екоцентри та пункти переробки паперу у Львові
Тож якщо не хочеш морочитися з пошуком спеціальних акцій — от є простіший шлях. Екоцентри. Екоцентри! Там приймають макулатуру на переробку, і книги теж входять у цю категорію.
У Львові є кілька екологічних центрів, які займаються збором вторинної сировини. Папір — одна з найбільш переробних матеріалів, тож книги можна здати просто як макулатуру.
Що треба знати:
Зазвичай приймають від певної кількості — наприклад, від 5-10 кг. Якщо у тебе кілька десятків книг — от це якраз підійде.
Деякі центри навіть платять за макулатуру (символічну суму, але все ж). Гривень 2-3 за кілограм. На каву не вистачить, але принаймні знаєш, що папір піде на переробку.
Книги мають бути без твердих обкладинок із металевими або пластиковими елементами. Або треба ці елементи зняти перед здачею. Просто папір та картон — от що приймають охоче.
Де знайти такі центри? Гугл у допомогу — “екоцентри Львова”, “здати макулатуру Львів”. З’явиться купа варіантів з адресами та телефонами. Можна подзвонити, уточнити умови здачі.
Якось знайомий (він живе на Сихові, от там у тому масиві біля парку) розказував, що здав кілька коробок радянських книг в екоцентр. Каже — отримав гривень 50 за все, але головне — звільнив місце на полицях і совість чиста. От папір переробили, може на туалетний папір пішов чи на картонні коробки.
Чи приймають російські книги у львівських бібліотеках
А от це питання делікатне. Бо публічні бібліотеки у Львові теж проходять процес дерусифікації своїх фондів. Вони самі позбуваються російськомовної літератури (певних категорій), тож навряд чи приймуть ще й від населення.
Але ж є нюанси. Якщо у тебе рідкісні видання, антикварні книги, якісь унікальні речі — от тоді можна спробувати запропонувати їх музеям чи спеціалізованим архівам. Не для експонування, а для архівного зберігання як історичних артефактів.
Наприклад, якесь раритетне видання часів Російської імперії чи рідкісний радянський підручник — от це може мати історичну цінність. Але звичайні масові тиражі Донцової чи Акуніна — ні, їх ніхто не забере.
Бібліотеки радше проводять акції обміну — приносиш російську книгу, береш українську. Таких акцій було чимало у 2022-2023 роках. Зараз менше, але періодично трапляються.
І ще одне. Деякі бібліотеки можуть підказати, куди саме здати книги на переробку. Вони ж самі з цим стикаються, тож знають адреси та контакти відповідних організацій.
Що робити з російськими книгами після дерусифікації бібліотеки
От уявіть ситуацію — провели дерусифікацію домашньої бібліотеки, відібрали кілька коробок книг. Що далі? Як позбутися цього фізично?
Варіант 1: Екологічна утилізація через спеціалізовані центри
Найбільш цивілізований шлях. Відвозиш у екоцентр, вони переробляють папір, використовують повторно. Екологічно та свідомо.
Мінус — треба везти самому (якщо багато книг — це вага і об’єм). Плюс — робиш свій внесок у захист довкілля.
Варіант 2: Здати як макулатуру у приймальні пункти
У Львові є приймальні пункти вторсировини, які платять за макулатуру. От туди можна здати книги як звичайний папір. Отримаєш трохи грошей, і книги підуть на переробку.
Цей варіант зручніший, бо таких пунктів більше, вони частіше працюють.
Варіант 3: Віддати комусь, хто збирає макулатуру
Часто буває, що пенсіонери чи люди у скрутному становищі збирають макулатуру для здачі. Можна оголосити у під’їзді або у дворі — віддам безкоштовно книги на макулатуру. Знайдеться хтось, кому це буде корисно.
Варіант 4: Спалити (але це не екологічно)
Деякі люди спалюють російські книги як символічний жест. Влаштовують такі собі кострища дерусифікації. Емоційно зрозуміло, але от екологи проти — папір при горінні виділяє шкідливі речовини, особливо якщо там є типографська фарба.
Тож якщо вже дуже хочеться спалити — робіть це у безпечному місці, небагатьма партіями, і краще десь за містом, не у дворі багатоповерхівки.
Варіант 5: Викинути у звичайний смітник
Найпростіший, але найменш усвідомлений варіант. Книги поїдуть на сміттєзвалище, де будуть розкладатися роками. Папір хоч і біорозкладається, але все ж краще переробити його, ніж просто закопати.
Таблиця варіантів утилізації
| Спосіб | Переваги | Недоліки | Для кого |
|---|---|---|---|
| Екоцентр | Екологічно, цивілізовано | Треба везти самому, не завжди зручно | Для свідомих людей |
| Здача як макулатури | Отримаєш трохи грошей | Невеликі суми, треба певна кількість | Для практичних людей |
| Віддати збирачам | Допомога іншим, безкоштовне вивезення | Треба знайти бажаючих | Для тих, хто цінує час |
| Спалити | Емоційне задоволення | Не екологічно, можливі проблеми з сусідами | Для тих, кому важлива символіка |
| Смітник | Швидко, просто | Найменш екологічний варіант | Для ледачих (вибачте) |
Альтернатива: як замінити російські книги українськими виданнями
А от тепер про приємне. Бо дерусифікація — це не тільки про те, що викинути, а й про те, чим заповнити звільнене місце.
Книгарні з українською літературою
У Львові їх повно — “Є”, “Буква”, “Наші”, невеликі незалежні книгарні на площі Ринок та на проспекті Свободи. От там можна знайти переклади світової класики українською, сучасну українську літературу, науково-популярні книги.
Багато хто каже, що після переходу на читання українською — от відкривається зовсім інший світ. Мова багатша, ніж здавалося, книги цікавіші.
Обмін книгами
У Львові є кілька книгообмінників — от таких публічних шаф, де можна взяти книгу безкоштовно і залишити свою. Часто вони стоять біля кав’ярень, у парках, біля культурних центрів.
Можна принести туди українські книги, які вже прочитав, і взяти щось нове. Економія грошей плюс постійне оновлення бібліотеки.
Електронні книги
А можна взагалі перейти на електронні видання. Kindle, читалки на телефоні, планшеті — от так звільняєш місце у квартирі взагалі. Мінімалізм такий сучасний.
Українських електронних книг зараз тисячі — і класика, і сучасна література. Легально купити можна на різних платформах, а деякі книги навіть безкоштовно доступні.
Аудіокниги українською
Для тих, хто більше любить слухати, ніж читати — от є купа аудіокниг українською. Їдеш у маршрутці чи тролейбусі — слухаєш книгу. Час використовуєш продуктивно, плюс занурюєшся у українську мову.
До речі, після повномасштабного вторгнення кількість українських видань зросла у рази. Видавництва активізувалися, перекладів стало більше. Тож вибір величезний — від детективів до наукової фантастики, від філософії до кулінарних книг.
Психологічний аспект дерусифікації
Тож поговоримо про те, про що рідко говорять. Дерусифікація домашньої бібліотеки — от це не тільки фізичний процес викидання книг. Це ще й емоційна робота.
Багато хто каже, що коли викидали російські книги — відчували суперечливі почуття. З одного боку — це ж були книги, які любив, які читав у дитинстві чи юності. Може навіть подарували близькі люди. От і жалко їх викидати.
З іншого боку — розумієш, що це частина тієї культури, яка виправдовує війну проти твоєї країни. І от це перевішує будь-яку ностальгію.
Якось розмовляв із знайомою (вона вчителька літератури, років так за 50), і вона розповідала — викидала свою колекцію Достоєвського, яку збирала 20 років. Плакала при цьому. Але каже — після того як викинула, відчула таке полегшення, ніби камінь з душі звалився.
От така собі терапія через викидання речей. Звільняєш не тільки простір у шафі, а й простір у голові, скажімо так.
І ще одне важливе. Не всі у родині можуть погодитися з дерусифікацією. Старше покоління часто опирається — от для них ці книги мають іншу цінність, інші асоціації. Тож треба делікатно підходити, не нав’язувати, дати час осмислити.
Висновок
Загалом, питання куди здати російські книги у Львові — от воно частина більшого процесу культурної трансформації. Трансформації! Ми як суспільство переосмислюємо своє минуле, свою ідентичність, свої культурні орієнтири.
І от викидання або здача російських книг — це не про ненависть до мови чи культури. Це про усвідомлений вибір — чим наповнювати свій інформаційний простір, які цінності транслювати у своєму домі, що передавати дітям.
Хтось здає книги у макулатуру — і це нормально. Хтось спалює — теж його право. Хтось віддає комусь — чудово. Головне — робити це усвідомлено, розуміючи навіщо і для чого.
А звільнене місце на полицях — от воно тепер може заповнитися українськими виданнями, книгами іноземних авторів у українському перекладі, сучасною літературою. Створити бібліотеку, яка відображає твої теперішні цінності, а не минуле.
І от Львів у цьому плані — місто, де цей процес йде особливо активно. Активно! Тут культура дерусифікації найбільш розвинена, тут найбільше розуміння і підтримки. Тож якщо ти у Львові і думаєш що робити з російськими книгами — знай, ти не один. Тисячі людей проходять через це, і от для всіх знаходяться рішення.
Головне — почати. Відкрити ту шафу, подивитися на книги чесно і вирішити — що з них дійсно цінне, а що просто займає місце. І зробити свій усвідомлений вибір.
